Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 349 Харківської міської ради»

 






Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації
Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Портал превентивної освіти
ДИТЯЧИЙ ФОНД «ЗДОРОВ'Я ЧЕРЕЗ ОСВІТУ»
Допоможи дітям теплим словом!
Департамент науки i освiти Харківської обласної державної адміністрації


Безпека життєдіяльності малюка

 

 

 
Цінностями суспільства  є життя  і здоров’я дітей. Щоб  дитина  розвивалася гармонійно, була життєрадісною, виросла  повноцінним громадянином, вона повинна  бути  насамперед  здоровою  морально і фізично. 
 
Максимальні умови  для розвитку  і виховання  дає  дошкільний навчальний заклад. Саме дитячий садок  є найпершим  суспільним  середовищем,  в якому  дитина адаптується  до життя  в товаристві  незнайомих дітей  та дорослих.
 


 

 

 

 

"БЕЗПЕКА ДИТИНИ ВЗИМКУ "

 

 




 
 
 

 

 
 
 

 

 


 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ

Проблема безпеки дитини, її уміння захистити себе завжди була актуальною, а останнім часом загострюється все більше. За результатами опитування, яке було проведено у дошкільних закладах, близько третини дітей 5-річного віку та близько половини дітей 6-річного віку самостійно грають на вулиці. Більше 50% дітей обох вікових груп батьки залишають вдома одних, без нагляду дорослих.

Спеціалісти відмічають читати далі/сховати
високий рівень травматизму серед старших дошкільників та молодших школярів. І якщо серед учнів переважає вуличний травматизм, то дошкільники частіше отримують побутові, домашні травми. Ось чому, починаючи з дошкільного віку, так важливо формувати у дітей свідоме розуміння цінності власного життя та здоров’я, розуміння особистої відповідальності за них.

Існуючі освітні програми з валеології та охорони безпеки життєдіяльності ще не отримали значного поширення, а головне, вони недостатньо зорієнтовані на дітей молодших вікових груп. До того ж ці програми мають здебільшого описовий, пізнавальний характер, а ті поради, що в них даються («Не суй пальці до розетки», «не розмовляй з незнайомими людьми» і т.і. ), є вказівкою не до реальних дій, а до не дій. Навряд чи подібний негативізм може дати бажані результати. Програма має чітко відповідати на питання: що може і що повинна зробити дитина у іноді критичній ситуації, аби не отримати ні фізичної, ні психічної травми.

Найбільш вдалою формою реалізації такої програми є , на наш погляд, ігровий тренінг. Для дошкільняти включення в гру просте і природне, дитина не грає у життя, а живе у грі. А тому практичні знання, які вона отримує у ході тренінгу, не опосредовані, а є результатом реально набутого життєвого досвіду.

Через ігрову ситуацію тренінг дозволяє кожній дитині побувати в ситуації, яка подібна критичній життєвій, та самостійно чи за допомогою групи знайти вірне рішення, відпрацювати алгоритм поведінки в тій чи іншій надзвичайній ситуації. Опанування алгоритмом дає дитині можливість при зустрічі з новою ситуацією вже самій обирати той тип поведінки, який дозволить їй захистити себе.

Хід кожного заняття – тренінгу визначається реакцією дітей, їх рівнем обізнаності. Постійним є лише коло питань, які пропонуються для вирішення.

Це можуть бути наступні питання:

- як вести себе, якщо заблукали на вулиці, в магазині, на вокзалі;

- як можна звернутися за допомогою до міліціонера, до перехожих;

- як позбавитися від спілкування з настирливим перехожим;

- як виконувати основні правила дорожнього руху для пішоходів;

- як вести себе, якщо порізав палець тощо.

Ігровий тренінг, спрямовуючи дітей на пошук виходу із кризової ситуації, сприяє розвитку їх пошукової активності. Однак не варто при цьому нехтувати негативним досвідом дітей, адже тільки проживаючи, відчуваючи негативні ситуації, людина стає обачливішою.

Як свідчить практика, переваги ігрового тренінгу полягають ще й в тому, що він має психопрофілактичний ефект. Зустріч з ситуацією, яка може спричинити травму, навіть розповідь про неї викликає у дитини страх. Програвання ж ситуації дозволяє зняти його або зменшити напругу. У той же час при проведенні ігрового тренінгу з основ безпеки не можна ототожнювати гру з реальністю (якщо до квартири спробують залізти крадії, ти можеш вести себе так, як у цій грі). Даючи таку інструкцію, дорослий підсвідомо підтримує тривожні очікування дитини у той час, коли перед ним стоїть зовсім інше завдання – заспокоїти дитину, але при цьому ненав’язливо дати їй модель поведінки в небезпечній ситуації. Важливо також, щоб гра не нагадувала екзамен. Не варто зводити ситуації лише до запитання : «Як треба вчинити у такому випадку?» Не обов’язково вводити в гру елементи чарівної казки – це може відволікати дітей від основної мети.

Знання дитиною того, що можна, чого не можна робити і чому сприяють розвитку її життєвої компетентності, заохочують самостійність у різних видах діяльності з дорослими, зберігають почуття довіри до світу та оточуючих.
 

ПАМ’ЯТКА

для батьків , діти яких будуть відвідувати

масові новорічні заходи!!!                    

Зимой 2012-2013 года массовые новогодние мероприятия проводятся на фоне неблагополучной эпидемической ситуации по заболеваемости гриппом и ОРВИ в городе Харькове. Значительный подъем заболеваемости в эпидсезон 2012-2013 гг. обусловлен циркуляцией сезонных штампов вируса гриппа. 
Основной путь передачи всех возбудителей ОРВИ и гриппа - воздушно-капельный, т.е. через капли, выделяемые при разговоре, чихании или кашле. Проведение массовых новогодних мероприятий, при которых в относительно небольшом замкнутом пространстве собирается большое количество людей, создает благоприятные условия для распространения возбудителей этих инфекций. 
С целью снижения риска заражения ОРВИ и гриппом, родителям, дети которых будут посещать массовые новогодние мероприятия необходимо: 
-    помнить, что к участию в проведении мероприятий лица с симптомами гриппа и ОРВИ допускаться не будут; 
-      в случае если ребенок почувствует себя плохо во время проведения новогоднего праздника, он может обратиться в медицинский пункт в месте проведения мероприятий; 
-     избегать тесных контактов с людьми с гриппоподобными симптомами (стараясь, по возможности, держаться от них на расстоянии примерно 1 метр); - обеспечить ребенка наличием средств личной гигиены (носовым платком, спиртосодержащим средством для обработки рук и пр.); 
-  обучить ребенка соблюдать правила личной гигиены: 
       не прикасаться руками к глазам, носу и рту, именно этим путем распространяются микробы; 
  при чихании и кашле прикрывать рот платком; 
         регулярно и тщательно мыть руки с мылом или протирать их спиртосодержащим средством для обработки рук, особенно после контакта с потенциально зараженными поверхностями, такими, например, как поручни лестниц в здании, устройства смывных бачков и пр.; 
          избегать контактных способов приветствия друг друга (объятия, рукопожатия и пр.); 
Необходимо также помнить, что риск заболевания гриппом и ОРВИ существенно снижается если: 
-   Ваш ребенок ведет здоровый образ жизни, в том числе спит достаточное количество времени, правильно питается и сохраняет физическую активность;
 
-        в месте его проживания регулярно проводится влажная уборка и проветривание помещения путем открывания окон.

 

 

Памятка «Зимние опасности».

Особенности безопасного поведения в зимний период

 

Перед окончанием четверти нелишне будет напомнить детям о правилах безопасного поведения на улицах, сделав акцент на специфические «зимние» опасности, связанные, прежде всего с плохими погодными условиями. 
Дети редко акцентируют внимание на этих особенностях, поэтому обычного занятия - «минутки», построенного по принципу «вопрос — ответ», недостаточно. Необходимо объяснение, почему на зимней дороге необходимо повышенное внимание. 
Главное правило поведения на дороге зимой — удвоенное внимание и повышенная осторожность! 
Зимой день короче. Темнеет рано и очень быстро. В сумерках и в темноте значительно ухудшается видимость. В темноте легко ошибиться в определении расстояния, как до едущего автомобиля, так и до неподвижных предметов. Часто близкие предметы кажутся далекими, а далекие — близкими. Случаются зрительные обманы: неподвижный предмет можно принять за движущийся, и наоборот. Поэтому в сумерках и темноте будьте особенно внимательны. Переходите только по подземным, надземным или регулируемым переходам. А в случае их отсутствия — при переходе увеличьте безопасное расстояние до автомобиля. 
В снегопады заметно ухудшается видимость, появляются заносы, ограничивается и затрудняется движение пешеходов и транспорта. Снег залепляет глаза пешеходам и мешает обзору дороги. Для водителя видимость на дороге тоже ухудшается. 
В городах улицы посыпают специальными химикатами, чтобы не образовывался снежный накат. В результате даже в умеренный мороз проезжая часть может быть покрыта снежно-водяной кашей, которую в виде взвеси поднимают в воздух колеса проезжающего транспорта. Взвесь оседает на ветровых стеклах автомобилей, мешая водителям следить за дорожной обстановкой. В такой ситуации водителю еще сложнее заметить пешехода! 
Яркое солнце, как ни странно, тоже помеха. Яркое солнце и белый снег создают эффект бликов, человек как бы «ослепляется». Поэтому нужно быть крайне внимательным. 
В снежный накат или гололед повышается вероятность «юза», заноса автомобиля, и, самое главное — непредсказуемо удлиняется тормозной путь. Поэтому обычное (летнее) безопасное для перехода расстояние до машины нужно увеличить в несколько раз. 
В оттепель на улице появляются коварные лужи, под которыми скрывается лед. Дорога становится очень скользкой! Поэтому при переходе через проезжую часть лучше подождать, пока не будет проезжающих машин. Ни в коем случае не бежать через проезжую часть, даже на переходе! Переходить только шагом и быть внимательным. 
Количество мест закрытого обзора зимой становится больше. Мешают увидеть приближающийся транспорт: 
сугробы на обочине; 
сужение дороги из-за неубранного снега: 
стоящая заснеженная машина. 
Значит, нужно быть крайне внимательным, вначале обязательно остановиться и, только убедившись в том, что поблизости нет транспорта, переходить проезжую часть. 
Теплая зимняя одежда мешает свободно двигаться, сковывает движения. Поскользнувшись, в такой одежде сложнее удержать равновесие. Кроме того, капюшоны, мохнатые воротники и зимние шапки также мешают обзору. 
Не стойте рядом с буксующей машиной! Не пытайся ее толкать! Из-под колес могут вылететь куски льда и камни. А главное — машина может неожиданн

 

 

 

 

Наказ РУО " Про посилення контролю щодо попередження дорожньо-транспортних пригод та дитячого травматизму " № 213 від 12.11.2014 /uploads/editor/353/68666/sitepage_56/files/pro_posilennya_kontrolyu_dtp_1.doc

 

 

ПАМ'ЯТКА Профілактика дитячого травматизму
Травма — це тілесне ушкодження внаслідок дії зовнішніх чинників. Ушкоджен­ня, що часто трапляються у дітей різного віку, називають дитячим травматизмом. Найпоширенішими видами травматизму серед дітей до семи років є побутовий, ву­личний і транспортний.

 

Побутовий травматизм

Постійно турбуйтеся про безпеку дитини вдома. Систематично виховуйте в дитині обачливість і обережність.

Поясніть, що особливо обережним слід бути з вогнем і під час використання елек­тричних приладів.

Застерігайте дитину від пустощів на балконах і драбинах, аби уникнути забиття та падіння з висоти.

 

Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина.

Не допускайте дитину до газової або електричної плити під час приготування їжі, аби уберегти її від термічних опіків.

Зберігайте в недоступних для дитини місцях шкідливі речовини, щоб запобігти отруєнням, опікам стравоходу та органів дихання дитини.

Не залишайте в доступному для дітей місці голки, цвяхи, леза бритв та інші гострі предмети, щоб дитина не завдала собі шкоди.

Облаштуйте власне помешкання та ігрову зону так, аби максимально уберегти ди­тину від падіння та забиття.

 

Позбавтеся несправних електроприладів та ізолюйте проводи та розетки.

Поясніть дитині, що вставляти в розетки шпильки, цвяхи, ножиці тощо небезпечно для життя.

 

Вуличний травматизм

Привчіть дитину бути обережною на сходах і під час підйому та спуску міцно три­матися за поручні.

Поясніть дитині, що під час ігор з іншими дітьми слід поводитися чемно: не штов­хати інших, не кидатися піском тощо.

 

Не дозволяйте дитині залазити високо на дерева, драбини, споруди, щоб уберегти її від падіння з висоти.

 

Поінформуйте дитину, що всі каналізаційні люки, підвали та канави слід оминати.

 

Не грайте з дітьми на необладнаних або пошкоджених дитячих майданчиках.

Перевіряйте гойдалки та спортивні снаряди на дитячих майданчиках і в парках відпочинку на справність перед катанням чи тренуванням.

 

Оминайте ділянки, де проводять ремонтні роботи.

Розкажіть дитині, що ходити під балконами будівель небезпечно через можливість падіння предметів, бурульок тощо.

 

Транспортний травматизм

Навчайте дитину правилам дорожнього руху з раннього віку і постійно зміцнюйте ці знання.

Не залишайте дітей без догляду на подвір'ї, на вулицях з інтенсивним рухом тран­спорту.

Стежте уважно за дітьми під час їхнього катання на велосипедах, самокатах, сан­ках, роликах тощо.

Забороняйте дітям кататися на велосипедах, самокатах, скейтах тощо на проїжд­жій частині дороги та мостах.

Подавайте позитивний приклад дитині бездоганним дотриманням правил дорож­нього руху.

Переходьте дорогу лише по пішохідному переходу і в спеціально призначених міс­цях, тримаючи дитину за руку.

Звертайте увагу дитини на інтенсивність вуличного руху, світлофори, пішохідні пе­реходи, сигнал «Стережись автомобіля».

Пояснюйте дитині правила поведінки на дорозі під час кожного перебування на вулиці.

Привчіть дитину ходити лише по тротуарах з правого боку дороги, а в тих місцях, де тротуарів немає, йти з лівого боку дороги назустріч транспорту.

Не перетворюйте турботу про дитину на безперервні заборони та обмеження, щоб не образити її і не викликати зворотної реакції.