Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 349 Харківської міської ради»








Сторінка музичного керівника

МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК

 

Гришина Марина Володимирівна

 

 

 


 
 
 
Значення планування музичних занять з дітьми різного дошкільного віку.
 
 Важливе значення в організації музично-естетичного розвитку дітей дошкільного віку є правильно розплановане заняття, під час проведення якого добирають найважливіші завдання, які реально можна розв‘язати за певний час. Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічного процесу музично-естетичного розвитку дітей. При плануванні роботи обов‘язковим має бути врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку.
 Молодший дошкільний вік – залучення дітей до слухання у виконанні педагогів, викликати у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища, привчати дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою, підводити дітей до розрізнення музичних жанрів, залучати дітей до підспівування та співу разом з дорослими доступних за змістом пісень, формувати музично-рухові навички, заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослими, виховувати основи музичної культури.
 Середній дошкільний вік - збагачення досвіду і розвиток інтересу дітей до виконання вокальних та інструментальних музичних творів, підводити дітей до розуміння співвідношення змісту з найбільш яскравими засобами музичної виразності твору, продовжити ознайомлення з доступними для дітей зразками української народної музики, закладати основи музичної культури. Вчити співати природним голосом, без напруги, розвивати вміння до танцювально-ігрової діяльності, заохочувати дошкільнят до активної участі у фольклорних дійствах, зацікавити дітей мелодійними музичними іграшками-інструментами, залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи.
 Старший дошкільний вік - Збагачення музичного досвіду дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментальними і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу, підтримувати у дітей бажання співати, виховувати любов до пісні, залучати дітей до імпровізації, сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.

 

 Особливості планування музичних занять із різними віковими групами. 
 
 Планування музичних занять з дітьми дошкільного віку здійснюється відповідно планування роботи дошкільного навчального закладу.
 Діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік та оздоровчий період.
 План роботи державного та комунального дошкільного навчального закладу затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою.
 План роботи приватного дошкільного навчального закладу затверджується засновником (власником) дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою.
 До переліку обов‘язкової документації музичних керівників дошкільних навчальних закладів, відповідно до «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 червня 1998 р. за № 378/2818, входять:
 2.5.1. Календарний план роботи.
 2.5.2. План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу.
 2.5.3. Сценарії свят, розваг, театральних вистав тощо.
 2.5.4. Щоденник обліку індивідуальної (гурткової) роботи з дітьми.
 Відповідно до інструктивно-методичного листа МОН України від 01.10.2002 р. №1/9 -434 « Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі», планування з музичного виховання в дошкільному закладі має здійснюватися згідно з його основними положеннями та рекомендаціями: «складаючи плани своєї роботи, педагогам-вихователям різних вікових груп, музичним керівникам, інструкторам з фізичного виховання, вихователям з образотворчої діяльності та іншим фахівцям – важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей, завдання та зміст заходів, закладених у річному плані роботи дошкільного закладу, зберігши перспективну і поточну (календарну) форми планування».
 Отже, музичні керівники в дошкільному закладі мають вести перспективний план роботи ( його можна спланувати на навчальний рік, півріччя, квартал, місяць) та поточний (календарний) план роботи. Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова чи графічна.
 Педагогічна рада закладу на установчій серпневій педагогічній раді розглядає, обговорює обрані форми та види планування, за якими працюватимуть педагоги, та затверджує їх. Крім того, на установчій педраді закладу розглядають питання про використання в роботі чинних програм МОН України, можливість використання варіативних програм або методик, що ними будуть керуватися у своїй роботі педагоги.
 Плани роботи педагогів перевіряє та затверджує завідувач або вихователь-методист щомісяця.

 

 Складання перспективного плану з музичного виховання. 

 

 В «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах» цей план для музичного керівника дістав назву «План проведення масових заходів, дійст музично-естетичного циклу» (індексація 2.5.2.). Під час його складання потрібно врахувати всі форми роботи з музичного виховання: проведення свят, розваг роботу з батьками, роботу з вихователями, гурткову роботу. Зазначимо, в який спосіб можуть бути розписані ці форми роботи.
 Проведення свят містить визначення тематики свята, вказівку на термін, відповідальних,, примітку (у виборі кількості та тематиці свят слід керуватися вимогами державної програми.
 Розваги проводять один раз на два тижні в кожній віковій групі. Під час їх проведення враховують: тематику розваги. Форму проведення, вказівку на терміни, відповідальних, примітку.
 Робота з батьками містить форму проведення, тематику, термін (тематика та форма проведення заходів з батьками виписується із річного плану ДНЗ).
 У плані необхідно зазначити, хто з вихователів відповідальний за підготовку оформлення, костюмів, атрибутів, за загальну організацію і проведення розваг.
 Розваги можна проводити у вигляді концертів, театральних дійств, інсценівок, лялькових вистав, тематичних занять, слухання музичних казок, спільних вечорів для дітей і батьків. Для показу лялькового театру, діафільмів, концертів самодіяльності тощо можна об‘єднати 2-3 групи. Цей момент має бути врахований у плані.
 Музичний керівник тісно співпрацює з вихователями груп, тому під час планування занять та вечорів розваг рекомендовано враховувати зміст занять з розвитку мовлення, зображувальної діяльності тощо.
 Також з метою систематизації послідовності у доборі програмових завдань, репертуару для занять необхідно складати перспективний план роботи з музичного виховання на 2-3 місяці, адже у програмах навчальний матеріал не розподілений навіть на квартал, не враховано конкретні умови кожного дошкільного навчального закладу. Наведемо приклад до складання перспективного плану, який запропоновано Н.Вєтлугіною.

 


 
Музика в години дозвілля.

Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.

У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.

Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.

У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.

Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.

У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.



Музика під час ігор дітей.

У вільний від занять час діти часто влаштовують ігри, в яких музиці відводиться значна роль. Наприклад, граючи в «концерт», «музичне заняття», «цирк» і т. д., діти згадують і виконують знайомі пісні, танці, хороводи, імпровізують, пишучи власні пісеньки і підбираючи їх на металофоні або іншому музичному інструменті.

Навіть якщо діти грають в ігри, не пов'язані з музичною тематикою, музика, різноманітне музичне супроводження у них теж може мати місце. Так, діти часто використовують різні музичні інструменти для того, щоб дати сигнал для відправлення поїзда, пароплава. Весела пісенька, що співається дітьми, може супроводжувати їх «подорож» на автомобілі. Хлопчики, граючи в «солдат», чітко марширують під звуки барабана, «акомпанують» собі, отстуківая ритмічний малюнок пісні за допомогою кубиків, паличок і т. д.

Істотну роль в музичному вихованні дітей грають музично-дидактичні ігри, які розвивають творчі здібності дитини, музичний слух, допомагають в ігровій формі засвоювати елементи нотної грамоти. Деякі з них потрібно попередньо розучувти на заняттях. У повсякденному житті вихователь, також повторює і закріплює з дітьми ці ігри і знайомить з новими.

У багатьох музично-дидактичних іграх використовуються дитячі музичні інструменти (металофон, цитра, дзвіночки, бубен, барабан, трикутник та ін.) Так, у грі на розрізнення тембру вихователь по черзі грає на різних дитячих інструментах і звертається до кожного граючому з проханням назвати інструмент, який звучав, або знайти серед карток, розкладених на столі, ту, на якій зображений цей інструмент.

Для дидактичної гри на розрізнення ритму вихователь заздалегідь готує картки з умовною записом ритмічного малюнка знайомих дітям попевок з «Музичного букваря» («Андрій-горобець», «Считалочка», «На лижах», «Я йду з квітами» Є. Тілічеевой). Перед початком гри кожен грає вибирає собі музичний інструмент (металофон, Тріоле, бубон, брязкальце і т. д.)

Вихователь показує дітям картки, на яких у вигляді чергуються прямокутників і квадратиків різного кольору, умовно позначають чверті і вісьмома, «записаний» ритм попевок . Спочатку діти прохлопивают ритмічний малюнок, зображений на картці, потім виконують його на музичних інструментах і називають попевку. Виграє той, хто правильно назве більшу кількість попевок.

За допомогою магнітофона, електропрогравач можна організувати гру на розрізнення характеру танцювальної музики. Слухаючи танцювальну музику в грамзапису, діти намагаються визначити, що це - полька, вальс або російська плясовая. Визначити характер музики іноді допомагають руху під неї. Рухаючись під музику, діти як би перевіряють, чи правильно вони назвали танець, чи підходять їх руху до даної музиці.

Музика на прогулянці.

Музика робить свій виховний вплив і під час прогулянок дітей, стимулює їх активність, самостійність, викликає різні емоційні переживання, створює гарний на будову, оживляє накопичені враження.

Найбільш доцільними для музичних проявів дітей на прогулянках, зазвичй є літній період. У цей час на дитячій ділянці організовуються цікаві ігри, на яких діти можуть самостійно, або разом з вихователем водити хороводи, співати улюблені пісні.

На прогулянці вихователь допомагає організувати рухливі ігри із співом.

Граючи в такі ігри, як «хованки», «салочки», перед початком діти обов'язково вибирають ведучого. Тому з ними добре заздалегідь вивчити декілька нескладних счіталочек, наприклад «Кінь баский», «Цинци-Бринці, балалайка», «Зайчик білий, куди бігав» та ін Діти з задоволенням будуть використовувати їх у своїх іграх.

Влітку на прогулянку можна захопити дитячі музичні інструменти, надавши дітям можливість імпровізувати, виконуючи нескладні мелодії. При наявності певних навичок гри на інструментах об'єднуватися в ансамбль.

Музично-дидактичні ігри під час прогулянок також мають місце, але тут більшу перевагу слід віддавати рухливим іграм, таким, як «Дізнайся по голосу», «Тихіше-голосніше в бубон бий» Є. Тілічеевой та ін Цікаво можна провести гру на розрізнення тембру музичних інструментів («На чому граємо?» Є. Тілічеевой).

Вихователь повинен заздалегідь продумати проведення прогулянки так, щоб було цікаво всім дітям, пам'ятати про те що активне музикування дітей на прогулянці залежить від того, наскільки міцно оволоділи діти музичним репертуаром і можуть самостійно його виконати. Успіх цієї роботи дуже залежить від активності вихователя і від встановлення ним тісного контакту в роботі вихователя і музичного керівника.



Музика на художніх заняттях.

На заняттях ознайомлення з художньою літературою, образотворчою діяльністю музика також може знайти широке застосування. Знайомлячи дітей з російськими народними казками «Кіт, півень і лисиця», «сестричка Оленка і братик Іванко», «Колобок» та ін, вихователь супроводжує свою розповідь виконанням невеликих пісеньок героїв казок, що характеризують персонажів. Спочатку співає пісеньки вихователь, а коли казка буде засвоєна, діти виконують її самостійно.

Набагато швидше і цікавіше казка буде сприйматися дітьми, якщо при первісному її переказі педагог використовує різні музичні інструменти. Наприклад, знайомлячи дітей з, російської народної казкою «Колобок», він може зобразити на металофоні, як «покотився колобок», як «скаче» заєць; за допомогою барабана і тріскачки показати, як важко, ламаючи суччя в лісі, крокує ведмідь, а за допомогою цитри зобразити м'які, витончені рухи хитрої лисиці.

Діти дуже люблять казку «Троє поросят» С. Михалкова. Її читання добре супроводжувати музичними фрагментами - виконанням пісеньки веселих поросят і вовка з музичної інсценування цієї казки, записаної на платівку.

Знайомлячи дітей з віршем А. Барто «Конячка», буде цікаво прослухати в грамзапису однойменну музичну п'єсу Н. Потоловского. У старшій групі перед розучуванням вірша «Восени» О. Пушкіна доцільно прослухати в грамзапису «Осінню пісню» П. Чайковського.

Музика допомагає передати в малюнку характерні особливості художнього образу, збагачує дитячі враження.

На заняттях з малювання в молодшій групі вихователь вчить дітей робити мазки пензлем, передаючи певний ритм рухів, і в той же час вносить елемент гри - ритмічні мазки називає крапельками дощу. «Кап-кап-кап - капає дощик спочатку повільно, а потім все швидше і швидше», - каже вихователь і співає пісеньку: «Дощик, дощик, пущі, дамо тобі гущі, дамо тобі ложку - сьорбати потрошку!»



Музика в різних видах діяльності дошкільника знходить застосування за допомогою активній організаторській діяльності педагога.

Використання різних музичних творів у години дозвілля, на прогулянці, на заняттях збагачує дітей новими враженнями сприяє розвитку самостійної, творчої ініціативи. В організації цієї роботи велику допомогу вихователю надає музичний керівник.Музика в години дозвілля.

Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.

У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.

Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.

У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.

Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.

У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.